Імідж та репутація країни може мати позитивний або негативний контекст формування ставлення до неї та її оцінки. Репутація може бути настільки впливовою, що переважають об’єктивні характеристики. Поруч з атрибутивними символами (прапор, гербом, емблемами тощо), які формують візуальний образ країни та фактично є втіленням її іміджу, репутації. Успішність бренду країни, стійкість репутації впливає на залучення зовнішніх інвестиції, укріплення інтеграції зв’язків, трансляцію ініціатив, досягнень та ідей.

Репутація країни тісно пов’язана з її іміджем; формувати їх слід одночасно в рамках єдиної стратегії. В публікаціях, окрім терміну «імідж країни», вживають «образ країни». Державний брендинг нарівні з публічною дипломатією та піаром є однією з основних стратегій формування образу та репутації країни.

Одним із найвдаліших прикладів зміни репутації країни у сприйнятті міжнародної спільноти була масштабна компанія в Сальвадор, яка тривала протягом 2 років та розпочалась у 2004 році. Опитування засвідчило, що не дивлячись на часте згадування країни в пресі в негативному контексті загальне ставлення до країни було позитивним. Основна увага зверталась на наступні цільові групи: закордонні інвестори, міжнародні організації, ЗМІ, аналітики, високопосадовці, інвестиційна аудиторія країни.

В Україні було ухвалено Концепцію Державної цільової програми формування позитивного міжнародного іміджу, відповідно до якої було визначено, що Міністерство закордонних справ України є замовником та зазначено, що позитивне сприйняття нашої держави є чинником, який безпосередньо впливає на позитивну динаміку обсягу надходження іноземних інвестицій, а також інтенсифікацію  інноваційного процесу, збільшення експорту продукції, зростання обсягу експорту продукції, коштів, зміцнення гуманітарних контактів. Також Концепція визначає основні шляхи реалізації програми:

• Розроблення стратегії інформаційної діяльності з визначенням специфічних особливостей іноземних держав;
• Упровадження ефективних форм інформаційно-роз’яснювальної роботи з урахуванням особливостей сприйняття країни певними категоріями;
• Розширене відображення позитивних відомостей про країну в інформаційному просторі інших держав, створення для цього необхідної інфраструктури;
• Налагодження співпраці з неурядовими організаціями, які зацікавлені у формуванні позитивного іміджу;
• Активізація інформаційно-роз’яснювальної роботи на території України, яка спрямована на покращення розуміння громадянами її стратегічних зовнішньополітичних та зовнішньоекономічних напрямків діяльності тощо.

За словами автора проекту I-Dolina Артема Гончаренко, бренд країни може та повинен створювати додану вартість для товарів та послуг, що є взаємовигідними як для держави, так і для бізнесу. Наразі значна кількість компаній вимушена приховувати своє походження, прибирати країну виробника з пакування, з комунікацій, купувати юридичні адреси в інших країнах, щоб змінити країну виробника та покращити сприйняття продукту.

Written by

admin