У наш час, в умовах глобалізації соціально-економічного середовища та стрімкого розвитку технологій, великої популярності набуває стартап. Власне стартап – це нещодавно створена компанія, яка знаходиться на стадії розвитку і будує свій бізнес на основі інноваційних ідей або технологій. Таким чином, можна підсумувати, що стартап – це процес виходу на ринок новоствореної компанії за короткі терміни зазвичай з мінімальними вкладеннями та інноваційним концептом.

Сьогодні широко використовується категорія «стартап», яка означає сучасний тренд, про який ще 15 років тому нічого й не чули. Часто термін «стартап» застосовується стосовно інтернет-компаній та інших фірм, що працюють в сфері IT, проте, це поняття розповсюджується і на інші сфери діяльності. Статистика свідчить, що близько 90% стартапів не досягають успіху. Тому, для того, щоб не увійти в цю більшість необхідно аналізувати, тверезо оцінювати ситуацію на ринку, розумно підходити до інвестування, мати лідерські здібності та бізнес-навички. За останні роки Україна закріпила свої позиції на ринку ІТ послуг. За оцінками експертів щорічне зростання ІТ-послуг на рівні 20-25%. Проте, все ж спостерігається відтік молодих талантів та успішних ідей. Ми запитали у експерта, засновника української кремнієвої долини I-Dolina Артема Гончаренко.

• Артеме, розкажіть будь ласка про ситуацію, яка склалася сьогодні з розвитком стартапів в Україні.
• Розвиток бізнес-екосистем створює широкі можливості для розвитку стартапів. Якщо раніше потрібно було шукати закордонні інкубатори, то сьогодні в Україні існують власні програми. Одним з таких інкубаторів є I-Dolina. В 2019 році українські стартапи отримали більше 510 мільйонів доларів, що суттєво перевищує показники попередніх років. Зазвичай за кількістю угод лідирують компанії, які спеціалізуються на розробленні програмного забезпечення, друге місце займають компанії, які спеціалізуються на розробленні онлайн-сервісів.
• На Вашу думку, що є запорукою створення та розвитку стартапів?
• Запорукою ефективності створених стартапів та їх подальшого розвитку є сприятлива економічна та інформаційна платформа, а саме доступ до фінансів, знань та наявність спеціалістів. Порівняно зі світовими лідерами українські екосистеми стартапів знаходяться на етапах зародження за обсягами інвестицій, можливостями виходу на світовий ринок та досвідом реалізації стартапів. Для створення ефективної екосистеми підтримки стартапів потрібно інтенсивно працювати тривалий термін. Україна на сьогодні володіє лише високоефективними кадрами, які знаходяться у пошуках роботи в іноземних компаніях, або виїжджають з країни. Велика кількість приватних підприємців, університетів та організацій намагаються сформувати елементи екосистеми, проте для успішної діяльності існує нагальна потреба формувати державний мікроклімат із розвитку підприємництва та залучення інвестицій.
• Артеме, чи всі стартапи мають однаковий шлях розвитку?
• Ні, кожен стартап має свій індивідуальний шлях розвитку, і неможливо задати для кожного з них одну-єдину програму, за якою він буде розвиватися. Основне завдання розподілу стартапу на етапи полягає у тому, щоб мати уявлення про те, що собою представляє стартап, і показати, який шлях розвитку він може проходити.
• Як Ви можете прокоментувати фінансування стартапів?
• Фінансування стартапів є проблематичним питанням на фінансовому ринку України, оскільки залучити гроші на розвиток новоствореної компанії складно, через високий ризик їх неповернення. Для надання фінансової допомоги під час запровадження різних різноманітних конкурсів, які пропонують найкращий проект. Переможцям конкурсів допомагають просунутися на ринку. Вони підтримують допомогу від приватних венчурних інвесторів – бізнес-ангелів, або різноманітних венчурних фондів. Проте для України є характерним створення різноманітних венчурних фондів з оптимізації оподаткування, яке зрозуміло, не сприяє розвитку інноваційних ідей. Але, на жаль, навіть не зважаючи на жорсткий конкурсний відбір, близько 90% усіх впроваджених у життя стартапів ліквідуються, навіть не досягаючи стадії зростання. В Україні інвестиційні компанії готові фінансувати проекти лише на подальших етапах зростання, коли найбільш ризиковий та складний етап старту вже пройдено; банки не хочуть фінансувати проекти «з нуля для венчурних фондів», є лише проекти у сфері високих технологій.

Written by

admin