Ми живемо в стрімкому світі. Багато подій несподівано радикалізується, і непросто зрозуміти, що відбувається з людьми, партіями, нарешті, із державами.
В даний час забезпечення економічного зростання пов’язане із зростанням забруднення та деградації середовища, вичерпанням природних ресурсів, порушенням балансу біосфери, зміною клімату, що призводить до погіршення здоров’я людини та обмежує можливості подальшого розвитку. Це означає, що вирішення надзвичайно важливого завдання підвищення добробуту населення не забезпечує необхідної якості життя. Все це і визначає суть модернізації як забезпечення технологічного прогресу для економічного розвитку та підтримки сприятливого навколишнього природного середовища (екологічної безпеки, що стає визначальною для економічного зростання та самого існування людини).
Для попередження ризиків для світової економіки та створення основи для стабільного розвитку економіки, необхідні рішучі зміни та застосування конкретних політичних заходів. Динамізм та особливості змін світової економіки відіграють суттєву роль у вирішенні масштабних задач, проблем, торгових спорів та продовжувати досягати поставлених економічних, соціальних та екологічних цілей у рамках подальшої реалізації довгострокової стратегії розвитку.
За останнє десятиліття спостерігається зростання важливості таких факторів, як супротив крупного капіталу, слабкий вплив громадськості, надмірний вплив держави на економіку. Майже 50 років тому економісти встановили, що благополуччя жителів країни, доходи населення повністю залежать від ефективності праці та капіталу. Дослідження емпіричних досліджень показують, що відмінність між загальнофакторною ефективністю (праця та капітал) пояснює 50-70% різницю в доходах між країнами. Це означає, що 50-70% різниці між рівнем достатку різних країн відповідають різниці в ефективності роботи відповідних економік.
Фірми зацікавлені у отриманні прибутків. Вочевидь, що через високу конкуренції прибутковість падає. У ідеально конкурентному середовищі всі фірми заробляють дуже мало, а межі дохідності фірми прагнуть нуля. Але оскільки підприємці зацікавлені в отриманні прибутків, вони змушені постійно робити щось краще (швидше, вище, сильніше): або виробляти товари (або послуги) з меншими витратами, або вигадувати нові продукти, або трохи видозмінювати існуючі продукти, або знаходити нові ніші. Підприємці заробляють гроші, задовольняючи, а іноді навіть вгадуючи наперед переваги людей. Загалом, запорукою прибутковості підприємства (у конкурентному середовищі) є можливість бути продуктивнішою: заробляти якнайбільше, витрачаючи цього якнайменше ресурсів. У гонитві за конкурентоспроможністю фірми вкладаються у ефективніші засоби виробництва та технології, тому й зростає попит на інновації та науку.
Ще до початку пандемії в умовах стрімкого впровадження та розвитку нових технологій світова економіка, включно з ринком праці, перебували на стадії цифровізації та трансформації, а криза COVID-19 лише дала додатковий імпульс та збільшила швидкість цих змін. Так, згідно з результатами опитування керівників та менеджерів вищої ланки криза, викликана COVID-19 всього за кілька місяців прискорила процеси оцифрування взаємодій з клієнтами та ланцюжками поставок, а також внутрішніх операцій, на які ще до пандемії потрібно було б мінімум 3-4 роки.
Засновник I-Dolina Артем Гончаренко стверджує: «Створення нових робочих місць також очікується у тих галузях, де переважають навички, що важко піддаються автоматизації, такі як соціальні та навички мовної компетенції. Прикладами тут є сфера охорони здоров’я та соціальних послуг (під ризиком автоматизації близько 21% робочих місць) та освіта (8%). Низький ризик автоматизації в освіті пов’язаний з тим, що у структурі навичок, що застосовуються у цій галузі, соціальні на 148% перевищують середній рівень у всіх галузях, а навички мовної компетенції – на 202%».
