Стан світової економіки прямо залежить від різноманітних регіональних та національних економік, де спостерігається значна різниця в швидкості розвитку. Такі диспропорції особливо помітні після глобальної фінансової кризи в 2008 році. Невідповідність швидкості регіональних економік загострює загальний світовий дисбаланс та створює суттєві перешкоди в діяльності влади та міжнародних структур.
Держава, наука та бізнес є ключовими суб’єктами національної бізнес-моделі. Водночас найважливішу роль в інноваційному процесі відіграють не тільки ці суб’єкти, але й взаємозв’язки між ними у вигляді різноманітних потоків – матеріальних засобів, фінансових операцій, формальних заяв, офіційного та неофіційного передання знань та ідей. Саме зв’язки, які існують між цими елементами й утворюють систему. Приватні організації, наукові установи та влада завдяки взаємодії утворюють так звану «потрійну спіраль».
Для пострадянських країн «потрійна спіраль» має свою специфіку, яка полягає в тому, що на відміну від великих західних країн, під сферою науки розуміють насамперед не вищі навчальні заклади, а наукові організації. В більшості країн саме університети виконують основний об’єм необхідних фундаментальних досліджень, проводять підготовку кадрів та забезпечує кадрів в організації.
Протягом всієї історії створення інноваційних технологій їм передували революційні наукові відкриття. Якщо ще декілька десятків років тому ці процеси шли досить повільно, то сьогодні комерціалізація наукових рішень відбувається протягом декількох років. В розвинутих країнах інноваційні розробки на 70% фінансуються приватними компаніями. В Україні поки основні засоби на розвиток науки виділяються державою, що так само впливає на тем розвитку бізнесу, відставання в технічній сфері.
За наявності у бізнесу прямого контакту з наукою, є можливість бути в самому середовищі, де відбувається створення чогось нового. Глибокі наукові знання дозволять як самому керівнику, так і співробітникам правильно оцінювати знахідки, формувати колекції, знімати документальні фільми для популяризації продуктів чи послуг. Такий глибокий підхід дозволить підвищити середній чек та досягнути зростання продажів.
За словами засновника проекту I-Dolina Артема Гончаренко: «Використання наукових методів в бізнес-моделях дозволить вивчати навколишній світ систематичним чином з можливістю подальшого відтворення. Науковий спосіб мислення відповідає за розширення нашого розуміння природи того чи іншого явища. Зараз він є незамінним в політиці, бізнесі, маркетингу, даючи можливість пояснити явища, запропонувати способи впливу та покращення. Дослідження в сфері економіки та соціальної психології дозволяють підприємству правильно організувати простір магазину, скласти рекламну пропозицію. Основною проблемою більшості нинішніх власників бізнесу є надмірний оптимізм, недооцінення необхідних капіталовкладень, схильність ризикувати. Тому, на мою думку, багатьом бізнесменам стане в пригоді принцип обережності та мислення, як у вчених. На практиці це легко застосувати, достатньо запросити когось з іншої організації для проведення оцінки. Опитування користувачів та експертів дозволить бізнесу рухатись в правильному напрямку».
Наразі найпопулярнішим є використання соціологічних розроблень для розвитку бізнесу. Обмін актуальною інформацією особливо необхідний для вирішення проблем, які виникають на межах взаємодії різних сфер.
